В’ялець Роман Олександрович, засновник “Водолій”
Моя історія розпочалася ще у 6 років. За 1-й клас був у школі тільки 45 днів, а решту часу проводив з ремонтно-монтажною бригадою. Поки батько їздив у справах до Житомира чи Києва, мені було цікавіше з колективом слюсарів, водіїв та зварників, які розважали як могли. То в більярд навчать грати, то екскаватор ЮМЗ «петушок» дадуть побавитись — тобто поїздити покопати ямки. Така цікава іграшка для хлопчика 6 рочків :)
Після прийняття рішення про відселення постраждалого населення від аварії на ЧАЕС, ми з сім’єю переїхали на в смт Брусилів. Цілий житловий масив було збудовано для переселенців. Тоді мій батько посідав посаду начальника ремонтно-монтажної організації в смт Народичі та продовжував там працювати вахтовим методом. Інженерну сантехніку тоді було складно купити в магазинах, а от залишків від монтажів та різних неліквідів з торгових обласних баз і заготовок, які виготовляли бригади на запас, вистачало. Батько був вдома рідко, тому з 2-го класу я знав значення слів згон, ніпель, футорка, вентиль, кран, клапан та допомагав односельчанам знаходити те, чого їм не вистачало для монтажу трубопроводів.
З 93-го року, коли був у четвертому класі, батько навчив працювати на токарному станку. Запаси за два роки закінчились, але вже щось могли зробити самі. Батько весь час був на роботі — просту, рутинну роботу я виконував самотужки.
Після 97-го року, коли батько звільнився та працював майже щодня вдома, в мене з’явився час зайнятися навчанням. Закінчив школу з відзнакою, а згодом і Київський національний торговельно-економічний університет, але вже без відзнаки. Згодом оженився, чекали на дитину, свого житла не було в столиці, тому повернулись назад в село.
Тоді я і загорівся зробити малу бурову установку для буріння свердловин на воду — попит був великий, та й вдома потрібно було зробити свердловину. Коштів на неї не було, але був майже весь матеріал та, головне, батькова голова поряд. За місяць зробили бурову установку і я почав робити собі свердловину — вийшло з восьмого разу :)
Потім домовився зробити свердловину для місцевого фермера в обмін на УАЗ 452 ЛЕК (брухт на колесах, але міг їхати). Це був мій перший комерційний транспорт. За два роки пробіг на ньому був 75000 км. То ще ті пригоди ;)
Коли ж я розумів, що буріння — сезонна робота, вирішив продавати піротехніку: пройшов навчання, зварив на території ринку тимчасову будівлю, домовився з пожежниками та міліцією про дозвіл для отримання ліцензії та у 2008-2009-му вже продавав піротехнічні вироби. Ну люблю як воно бабахкає, люди дивляться :))). Ходили до мене частіше ніж до батюшки — їх в нас було троє, а салюти на свято тільки в мене.
Паралельно налаштував постачання труб та витратних матеріалів безпосередньо від заводів за гуртовими цінами. Мої конкуренти, а тоді їх 11 бригад тільки в Брусилові, випросили продати їм пару комплектів матеріалів для свердловин. Вже за місяць я вже витрачав майже весь свій час для комплектування бурових бригад. Сформувався невеликий склад фітингів та труб. Перевіз труби та цяцьки на ринок, поряд з піротехнікою, типу тимчасово, поки сезон. Через рік вже прийшлось зайняти ще чотири МАФи під сантехніку.
В 2011-му брендував свій перший бус з назвою «Водяной», але після 2014-го російське слово почало різати вухо, а всі місцеві називали склад-магазин то «Водолій» то «Водограй», змінили назву на «Водолій». Так історично склалось!
З початку діяльності я монтував самотужки різні насоси, бойлери, котли й т.д., адже як місцеві монтажники то не встигали, то не хотіли вчитися чомусь новому. Перші свої монтажники з’явились у 2012-му році. Так завдання за завданням, монтаж за монтажем вчились монтувати та обслуговувати різну інженерну сантехніку.
Задовольняючи потреби своїх односельців, ми переїхали на склад у 2015-му році. Зараз на складі в наявності 10 000 найменувань товарів, в базі всього 22500 назв. Також виводимо з асортименту товари пов’язані з рф.
З 2016-го регулярно відвідували профільні виставки AquaTherm, KyivBuild, InstallFest та різноманітні семінари провідних виробників Herz, Viessmann, Viega, Wavin та компаній партнерів.
Сьогодні нас в команді 12 людей і ми плануємо розширення! Ось така історія, друзі!